Про мене

Привіт, мене звати Олена. Я психологиня й супроводжую людей, які прагнуть краще розуміти себе, свої емоції та стосунки. Працюю в підході Гештальт, який ґрунтується на справжній зустрічі — наповненій присутністю, довірою та прийняттям. Я зосереджуюсь на тому, що відбувається тут і зараз: в емоціях, у тілі, у взаємодії. Я не ставлю діагнозів і не даю готових відповідей — я допомагаю почути себе та віднайти те, що справді важливо саме для Тебе.

Я здобула психологічну освіту у Львівському університеті, а мій диплом було нострифіковано у Польщі Гданським університетом. Також я закінчила педагогіку в Інституті післядипломної освіти у Варшаві та клінічну психологію у Вищій школі професійної освіти у Вроцлаві. Зараз проходжу п’ятирічне комплексне навчання з психотерапії у Київському Гештальт Університеті.

Протягом останніх років активно співпрацюю з організаціями, що допомагають людям у кризових моментах життя та потребують психологічної підтримки. Вела психологічні та терапевтичні консультації для біженців з України в об’єднанні «Warto jest pomagać» у місті Зелена Ґура (Польща), а також працювала волонтеркою в ініціативі SpilNoTaUa у Дюссельдорфі (Німеччина).

У межах проекту «Za życiem» (Польща) я підтримувала розвиток дітей з інвалідністю, працюючи відповідно до принципів раннього втручання.

Зараз я працюю як психологиня в початковій школі, психотерапевтка у фонді «Otwarta przestrzeń» (Польща) та веду приватну онлайн-практику.

Я регулярно супервізую свою роботу, і сама перебуваю в особистій терапії. Постійно вдосконалюю свої знання, беручи участь у курсах, тренінгах і конференціях з психології та психотерапії. Працюю відповідно до Етичного кодексу психолога.

У своїй роботі я ґрунтуюся переважно на Гештальт-підході, також використовую теорію прив’язаності Джона Боулбі та метафоричні асоціативні картки (МАК), які допомагають доторкнутися до того, що іноді важко усвідомити.

У приватному житті я дружина, мама дорослої доньки та підлітка-сина. З 2014 року живу та працюю в Польщі — добре знаю смак змін, розлуки й мистецтво вчитися жити заново.

Люблю гори, прогулянки лісом й подорожі — далекі й зовсім буденні. Маю слабкість до котів, часом намагаюся займатися спортом (з більшим або меншим успіхом), а найбільше — люблю смакувати життя: уважно, шматочок за шматочком.

Запрошую тебе на зустріч, у якій не треба нічого доводити — достатньо просто бути.